Готуємося до нового навчального 2016/2017 року

  Нині, коли світове співтовариство визнало якість освіти головними пріоритетами розвитку суспільства у ХХІ столітті, особливої актуальності набуває рівень якості історичної та суспільствознавчої освіти. Безперечно, складні процеси реформування вимагають суттєвих змін ролі освітян в освітньому середовищі, їх компетентності та особистісних якостей.

  Саме вчителі історії покликані виконати особливу місію: допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами. Вони сьогодні працюють над основними завданнями освітньої галузі «Суспільствознавство»: формують в учнів історичні, правові, філософські знання як основи їхніх світоглядних позицій, та позитивні мотиви активної участі в суспільному житті, соціальний оптимізм, здатність здійснювати самостійний вибір та приймати відповідальні рішення, розвиток історичного мислення, ознайомлення із загальнолюдськими і національними духовними цінностями, досягненнями культури, ідеалами гуманізму, демократії, громадянського суспільства, виховують в учнів особистісні риси громадянина України, любов до свого краю, народу, відповідальності за його і своє майбутнє, відкритість до сприйняття різноманітних культур світу.

   Школа сьогодні має чимало вчителів історії нового покоління інтелектуальних, духовних особистостей, які здатні забезпечити реалізацію концептуально нових підходів до викладання історії, основ правознавства, основ філософії, етики.

Самоосвітня, курсова, семінарська підготовка, участь у конференціях, творчих групах, семінарах, тренінгах, майстер-класах, конкурсах дають змогу активізувати діяльність щодо підвищення ролі вчителя в освітньо-виховному процесі.

  Створюючи мультимедійний продукт, вчителі залучають до активної співпраці учнів, які стають співавторами нового багатовимірного дидактичного інструментарію. Навчальну діяльність перетворюють на дослідницьку з врахуванням їхніх інтересів та життєвого досвіду, а знання набуті в процесі такої діяльності – на компетентність.

У викладанні історії та основ правознавства мультимедійні засоби дають змогу не лише поповнити брак сучасних наочних посібників, а й оперативно вносити зміни до змісту курсів. Анімація, звук, контрастність підтримують стійку мимовільну увагу, задіюють різні види пам’яті, емоційно забарвлюють складний для сприйняття матеріал.

  В умовах обов’язкового впровадження системи незалежного зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів з історії України слід звернути належну увагу на відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань, широко практикувати тестування як навчальний прийом та одну із форм перевірки знань, умінь, навичок, а також при здійсненні поточного, тематичного та підсумкового контролю; навчати учнів працювати з бланками відповідей, проводити спеціальні тренування, щоб відпрацювати вміння правильно заповнювати бланки відповідей.

Підготовку школярів до виконання тестових завдань з історії України здійснювати за моделями, пропонованими Українським центром оцінювання якості освіти. Особливу увагу звернути на розроблені дидактами, методистами алгоритми роботи з різними групами джерел.

В сучасних умовах, коли йде процес розширення інформації і з’являються різні погляди в оцінці минулого, у викладанні історії виникають деякі проблеми. Величезний обсяг матеріалу, переобтяження дітей інформацією, незрозумілість історичних концепцій - все це призводить до того, що учні втрачають інтерес до вивчення історії. Як зробити так, щоб повернути у них інтерес до навчання? Не секрет, що інтерес посилюється, коли вони самі безпосередньо беруть участь у здобутті інформації з різних джерел, але дітей слід навчити отримувати історичну інформацію з різних джерел, визначати правдивість цієї інформації, критично ставитися до різних історичних концепцій чи точок зору з проблеми, вчитися формувати власні погляди.

В умовах реформування загальної середньої освіти на історію та інші суспільствознавчі дисципліни покладаються важливі завдання, пов’язані з соціальною адаптацією особистості, підготовкою до активного громадського життя та виховання, з одного боку, й усвідомленням загальнолюдських цінних орієнтацій, з іншого. Особливої уваги потребує формування історичної свідомості, що дає змогу критично осмислювати минуле й сучасне та прогнозувати майбутнє.

Урок історії – один з не багатьох, котрий дає можливість працювати з різними джерелами інформації, при цьому розвивати усне мовлення, мислити вголос, аналізувати отриману інформацію, робити висновки, піддавати критиці теорії, висловлювати свої думки, оперувати здобутими знаннями, набувати життєвого досвіду, враховувати помилки інших. Завдання вчителя історії – навчити учнів мислити, узагальнювати, оцінювати та аналізувати, спираючись на свідчення з минулого, а також застосовувати свої знання на практиці.

Ще не так давно в нашій країні основними завданням вчителя історії було розповідати учням про події минулого, і ця розповідь являла собою загальноприйняту наукову державну версію. Але в останні роки в нашій історичній освіті сталися величезні зміни в бік її демократизації, що спонукає вчителів історії викладати свій предмет по-іншому, в набагато ширшому контексті. Відомий німецький педагог А.Дістервег сказав: «Поганий учитель пропонує істину, гарний учитель вчить її знаходити». Ці слова повинні стати кредо кожного вчителя в такій нелегкій праці.

І, звичайно ж, навчання не буде мати бажаної мети без широкого впровадження інноваційних форм і методів роботи, суть яких зводиться до такого висновку: виступ вчителя перед класом слід замінити більш активним залученням учнів до процесу навчання. Вони повинні вчитися більше працювати самостійно, використовуючи при цьому різноманітні джерела інформації. Від того, які історичні джерела будуть використані на уроці й наскільки ефективно буде організована робота з ними, залежить успішне засвоєння знань учнями.

Крім того, використання джерел інформації дає можливість виробити такий спосіб вивчення і викладання історії, який поєднував би традиційне навчання, що включає загальноприйняті методи і технології передачі знань про минуле, з новими, більш сучасними підходами до викладання історії.