МЕТОДИЧНІ
АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ ТА ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Ю.В.
Кравченко,
завідувач
науково-методичної лабораторії суспільствознавчих дисциплін комунального
закладу «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної
педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»;
Н.С.
Черткова,
методист
науково-методичної лабораторії суспільствознавчих дисциплін комунального
закладу «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної
педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Сучасний
стан розвитку суспільства актуалізує проблеми, пов’язані зі становленням
освіченої особистості, яка є важливою передумовою збереження й примноження
інтелектуального, культурного та матеріального потенціалу нації. Високий рівень
освіченості особистості є передумовою економічної, соціальної, політичної
стабільності в державі. Освічена людина є саме тим міцним фундаментом у
забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей, гарантом гармонії
стосунків людини й навколишнього середовища, суспільства, природи.
Значна
роль у духовно-культурному становленні молодого покоління належить учителям
історії та суспільствознавчих дисциплін, які спрямовують свою педагогічну
діяльність на формування у школярів духовно-моральних ідеалів та патріотичних
почуттів, що в майбутньому визначатимуть громадянську позицію кожної людини.
Безперечно,
скільки вчителів, стільки й підходів до методики навчання історії та
суспільствознавчих дисциплін, проте фахові конкурси, семінари, конференції тощо
створюють умови для професійного спілкування між учителями з проблем сучасної
освіти та виявлення інноваційного педагогічного досвіду [1].
Значна
частина вчителів історії Кіровоградщини брали активну участь у проведенні
всеукраїнських та обласних науково-методичних заходах. Цікавим педагогічним
досвідом роботи ділилися педагоги Новоархангельського району під час
регіонального науково-практичного семінару учителів історії Гайворонського,
Голованівського, Новоархангельського та Ульяновського районів за темою
«Актуальні проблеми формування предметних компетентностей на уроках
суспільствознавчих дисциплін». У своїх виступах учасники семінару розкрили
актуальні питання вивчення предметів освітньої галузі «Суспільствознавство»:
«Науково-методичне забезпечення сучасного уроку історії: компетентнісний
аспект», «Шляхи формування предметних компетентностей на уроках історії та
суспільствознавчих дисциплін» (Черткова Н.С., методист науково-методичної
лабораторії суспільствознавчих дисциплін КЗ «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»); «Формування
історичної компетентності шляхом використання археологічної спадщини краю» (Вихристюк
І.О., учитель історії Небелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім.
П.С. Гришка Новоархангельської районної ради; Кушнір В.Ф., учитель історії
Тернівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоархангельської районної
ради); «Від дослідницької компетентності педагога до
навчально-дослідницьких умінь учнів» (Коваленко О.Ю., методист
Новоархангельського районного методичного кабінету), «Видатні постаті
історії рідного краю. Досвід роботи з актуальних проблем формування предметних
компетентностей на уроках суспільствознавчих дисциплін був представлений
учителями історії Молошник Л.М. (Новоархангельська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів № 2 Новоархангельської районної ради) та Коваленко О.Ю. (Новоархангельський
навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія»
Новоархангельської районної ради).
Під
час семінару відбулася зустріч з відомим археологом України Ю. Відейко та
британським археологом Джоном Чепменом. Учасникам семінару пощастило стати
свідками експериментального спалення реконструкції трипільського будинку
(споруду розміром у 2/3 від оригінальних минулого року збудувала
українсько-британська експедиція, що проводила розкопки трипільського поселення
у с. Небелівка Новоархангельського району; науковці заявили, що 6 тис. років
тому це поселення було найбільшим на території сучасної Європи – до 10 тис.
жителів) у рамках міжнародної наукової конференції «ON THE EASTERN FRONTIERS OF EVROPE» (на Східних кордонах Європи).
Здатність
до ухвалення креативних рішень, готовність до постійної самоосвіти, громадянську
відповідальність за результат своєї діяльності виявили молоді учителі, які мають
стаж роботи за фахом до 7 років, під час участі в обласному науково-методичному
семінарі з проблеми «Сучасний урок історії: компетентнісний аспект».
Для
вчителів історії м.Кіровограда та Кіровоградського району був проведений навчально-методичний
семінар, організований Українським центром вивчення історії Голокосту та Місією
ОБСЄ (БДІПЛ) в Україні, з питань вивчення проблем ксенофобії, антисемітизму, дискримінації
та расизму в сучасному світі. Учасники
семінару отримали навчальні матеріали (зошити в трьох частинах та методичний посібник для вчителя) і визначили можливі шляхи їх використання на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін.
Професійні
якості вчителя-майстра, наукові знання, методичні знахідки продемонстрували Бібік
Н.С., Різанов М.С. (Бобринецький район), Гродзіцька Т.М. (Гайворонський район),
Непом’яща Т.М. (Голованівський район), Колісніченко С.В., Врадій А.В., Царенко Р.В.
(Добровеличківський район), Паливода О.Л. (Маловисківський район), Мамалига Н.Г.,
Гнатенко С.П. (Новоукраїнський район), Бирзул О.В. (Новомиргородський район), Філіпова
С.М. (м. Знамянка), Таран Т.О., Філіп І.В. (м. Олександрія), Чучаєв О.В. (Ульяновський
район) шляхом участі у Всеукраїнському семінарі з проблеми «Науково-методичний супровід
формування предметної історичної компетентності на уроках та в позаурочний час»,
який відбувся в рамках ХХ Всеукраїнської олімпіади з історії для керівників команд
за участі Євтушенко Р.І., головного спеціаліста департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України та Турченка Ф.Г., доктора
історичних наук, професора, завідувача кафедри новітньої історії України Запорізького
національного університету.
У
Кіровограді 22-26 березня проходив ІV етап ХХ Всеукраїнської олімпіади
з історії. Високий рівень організації і проведення забезпечив педагогічний колектив Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв), на базі якого відбулися інтелектуальні змагання, зокрема, Коротков А.Є. (директор), Якимчук О.Н. (заступник директора).
У
роботі фахового журі ІV
етапу
ХХ Всеукраїнської олімпіади з історії брали участь провідні вчені та вчителі-практики
з різних регіонів України, серед яких 2 доктори історичних наук, 21 кандидат наук:
19 – історичних та 2 – педагогічних наук, 6 учителів із провідних навчальних закладів
України, серед них висококваліфіковані вчителі історії нашої області, а саме, Таран
Т.О., Філіп І.В. (м. Олександрія), Бирзул О.В. (Новомиргородський район) та Пінчук
В.Д. (м. Кіровоград).
Команду
учасників нашої області представляли 4 учні 8-11 класів загальноосвітніх
закладів (навчально-виховного комплексу «Гайворонська гімназія –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5» Кіровоградської області, гімназії № 9
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, комунального закладу
«Навчально-виховне об’єднання «Багатопрофільний ліцей – фізико-математична
школа – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 – центр дитячої та юнацької
творчості «Надія» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»,
Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат –
школа мистецтв). Диплом І ступеня виборов Зацепіло Валентин, учень 9 класу
гімназії № 9 Кіровоградської міської ради (вчитель Тарасенко Н.М.), а Камінська
Вероніка, учениця 8 класу навчально-виховного комплексу «Гайворонська гімназія
– загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5» (вчитель Поліщук В.В.), отримала
диплом ІІ ступеня.
Власним
практичним досвідом з проблем формування історичної компетентності ділилися під
час проведення педагогічної практики для слухачів курсів підвищення
кваліфікації учителів історії, які викладають предмети освітньої галузі
«Суспільствознавство», Філіпова С.М., Сопільняк Ю.М., Ніколенко С.Г.,
Самофалова Т.Б., Зубренко Л.А. (м. Знам’янка), Шишкевич О.М., Погоріла В.В.,
Пінчук В.Д. (м. Кіровоград). На своїх уроках вони використовували
інформаційно-комунікаційні технології, технології розвитку критичного мислення,
технологію проблемного навчання, демонстрували високий рівень фахової
підготовки, вміння працювати з учнями та використовувати сучасні методики
навчання з метою формування предметних компетентностей.
Науково-методичною
лабораторією суспільствознавчих дисциплін вивчався перспективний педагогічний
досвід Бабич Л.А., вчителя історії Олександрівського навчально-виховного
комплексу № 3 «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний
навчальний заклад» Олександрівської районної державної адміністрації, з проблеми
«Використання елементів інноваційних технологій навчання як засіб активізації
пізнавальної діяльності учнів на уроках історії», Гродзіцької Т.М., вчителя
історії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 м. Гайворон, з проблеми
«Структурно-логічні схеми як засіб формування історичної компетентності» та
Різанова М.С., вчителя правознавства навчально-виховного комплексу «Бобринецька
гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1», з проблеми «Аналіз та
розв’язування правових ситуацій як шлях засвоєння теоретичного змісту та
практичних правових вмінь».
Учителям
історії та суспільствознавчих дисциплін рекомендуємо використовувати
перспективний педагогічний досвід вчителів області, який висвітлений у
методичному посібнику «Шляхи формування предметних компетентностей на уроках
історії та правознавства» (з досвіду роботи вчителів історії та правознавства
Кіровоградщини) / упорядники Кравченко Ю.В., Черткова Н.С. – Кіровоград: «КЗ
«Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені
Василя Сухомлинського», 2014.
Педагогічну
майстерність, фахову професійність показали учасники конкурсу «Учитель року –
2015» у номінації «Правознавство». Переможцем обласного етапу конкурсу став
Ворона С.О., вчитель комунального закладу «Навчально-виховний комплекс
«Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 26 –
дошкільний навчальний заклад – дитячий юнацький центр «Зорецвіт»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», а лауреатами стали
Різанов М.С. (Бобринецький район), Колісніченко С.В. (Добровеличківський
район), Відіборенко І.В. (Кіровоградський район), Триняк Т.В. (Долинський
район).
За
результатами відбіркового етапу третього (заключного) туру конкурсу фахове журі
конкурсу визначило дванадцятку кращих учителів правознавства України – серед
них учитель Кіровоградщини Ворона Сергій Олексійович.
У
2014-2015 навчальному році були проведені тематичні вивчення Голованівського,
Новгородківського, Компаніївського та Новоукраїнського районних методичних
кабінетів. Відвідані уроки історії засвідчують, що визначальними пріоритетами
вчителів Чернецької С.В., Тарнавської В.В., Довгополова В.О.. (Голованівський
район), Сулими С.К., Калюжної Т.В., Черкаса С.С. (Новгородківський район),
Зубенко Н.О, Дишлового С.В., Філіпова О.М. (Компаніївський район), Гнатенко
С.П., Мамалиги Н.Г., Чернової І.В., Ткаченко В.М., Соколенко Л.А., Свірщевської
Л.І., Руденко Л.В., Плецького В.О. (Новоукраїнський район) є високий
науково-методичний рівень викладання, власний погляд на проблеми викладання
шкільних історичних курсів, особистісно-орієнтований підхід, суб’єкт-суб’єктну
взаємодію, доброзичливість та співробітництво, діалог, дискусія, толерантність.
Вчителі оптимально для кожної педагогічної ситуації визначають послідовність
розгляду окремих тем, що дає можливість через синхроністичне вивчення та
узгодження матеріалу курсів «Історія України» та «Всесвітня історія» вивчати
події, процеси та явища вітчизняної історії у контексті загальноєвропейської та
світової історій. Ставлячи перед учнями чітку мету, головним завданням кожного
уроку вважають виховання громадянина України, патріота, соціально зрілої
особистості.
З
метою популяризації творчої спадщини Т.Г. Шевченка, утвердження його духовних
заповідей як важливого чинника консолідації суспільства, актуалізації виховної
та патріотичної роботи серед учнівської молоді вчителі історії залучали учнів
до участі у щорічному конкурсі учнівської творчості «Ідея соборності України:
творчість Тараса Шевченка; народ, суспільство, держава, родина. Минуле, сучасне
і майбутнє» у номінації «Історія України і державотворення». Як результат,
переможцями ІІІ (обласного) етапу конкурсу стали учні Сімеонової В.М., Бикової
О.І. (м. Кіровоград), Бібік Н.С. (Бобринецький район), Філіпової С.М. (м.
Знам’янка), Колісника Ю.В. (м. Олександрія), а переможцем заключного етапу став
учень 9 класу навчально-виховного комплексу «Бобринецька гімназія –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» Бібік Роман (керівник – Бібік Н.С.).
Сьогодні
випускник школи має досягти «результатів, якими є ієрархічно підпорядковані
ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності» [2]. Зважаючи
на багатоманітність та загальнодоступність джерел інформації, сучасному учневі
немає потреби запам’ятовувати значну кількість фактів із шкільних курсів
історії та суспільствознавчих дисциплін. Зрозуміло, це не стосується базових
категорій, їх необхідно знати. За потреби ті факти можна знайти в мережі
Інтернет. Важливо доцільно застосовувати знайдене, володіти відповідними
уміннями й навичками, виявляти свої ставлення. Компетентнісний підхід зміщує
акценти щодо організації взаємодії між учнем та учителем. Для учня процес
навчання видозмінюється в процес пізнання і завершується не стільки здобутими знаннями, скільки
сформованими уміннями, навичками і ставленнями. А вчитель відтепер повинен не
лише навчати, він повинен координувати пізнавальну діяльність. Він має
застосовувати не лише методичні прийоми навчання знань, а прийоми формування
предметно-історичних умінь, навичок і ставлень як основи історичної
компетентності учнів.
У 2015-2016 навчальному році 7 класи загальноосвітніх
навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9
класів загальноосвітніх навчальних закладів, з якими можна ознайомитися на сайті
Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua
.
Курс історії для 7 класу є логічним продовженням історії
стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових і предметних
компетентностей учнів згідно з їх віковими можливостями. Це перший
систематичний курс вітчизняної історії, мета якого – показати особливості
розвитку українських земель даного історичного періоду, зокрема процеси
становлення і розбудови Київської та Галицько-Волинської держав, Кримського
ханства, політичний статус українських земель у складі Великого князівства
Литовського та інших держав, особливості соціально-економічного становища та
структури середньовічного суспільства на території України, здобутки
української культури в ІХ-ХV ст.
Зміст курсу всесвітньої історії структурований за
проблемно-тематичним принципом і має на меті формування в семикласників
цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду Середніх віків (V ХV ст.) на
прикладі середньовічних цивілізацій – Християнської, арабо-мусульманської,
традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особлива увага спрямована на
формування уявлень та знань про еволюцію політичних структур середньовічної
Європи, зародження європейського парламентаризму, становлення європейського
права, діалог культур. Матеріал курсу зосереджений навколо змістових ліній
«людина – природа», «людина – світ уявлень та ідей», «людина – світ речей»,
«людина – влада», «людина – суспільство».
Навчання історії у 7 класі дасть змогу учням зрозуміти
причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ, процесів
вітчизняної, європейської та світової історії в епоху Середньовіччя,
характеризувати досягнення і взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби.
Особливого значення набуває засвоєння і використання понять та робота з
історичними картами [4].
Міцно відбитий у пам’яті зоровий образ території держави,
відображеної на карті, її розташування щодо інших держав, конфігурація
кордонів, – є тим каркасом, на який нанизується інформація про цю державу.
Історична карта є важливим об’єктом пізнавальної діяльності учнів: це й
унаочнена основа для осмислення зв’язків між історичними явищами та процесами,
і джерело історичної інформації, й інструмент узагальнення та систематизації
навчального матеріалу, і засіб перевірки знань та умінь учнів. Щоб карта
справляла належний навчальний ефект, її слід послідовно й систематично
використовувати на всіх етапах навчального процесу. У 7-х класах історичній
карті відведено роль одного з засобів здобуття історичних знань та
інтерпретації, реконструкції й пояснення історичного процесу, а також розвитку
критичного мислення учнів. Тож для формування просторової компетентності
важливо, щоб картографічні засоби навчання під час сприйняття й осмислення
нового навчального матеріалу на уроці використовувалися не для ілюстрації
розповіді вчителя або тексту підручника, а були першими носіями нових
навчальних знань [5].
О.І. Пометун узагальнила методику використання історичної
карти в навчанні в певних правилах, а саме:
1. Жодного уроку історії без карти або інших картографічних
засобів.
2. Використання карти є доцільним і необхідних на всіх
етапах навчання:
під час вивчення нової теми, у процесі закріплення та
узагальнення вивченого, на етапі перевірки знань і вмінь школярів.
3. Паралельно з формуванням знань на основі карти слід
організовувати навчання школярів прийомів навчальної роботи з різними типами
картографічних посібників.
4. Наступність між картами забезпечується або
співвідноситься із загальною картою, або їх часовою характеристикою.
5. Робота з настінними й настільними картами за
можливості має бути паралельною і скоординованою» [3].
Виконання завдань з використанням
картографічного матеріалу сприяє формуванню в учнів просторових уявлень,
історико-географічних знань і картографічних умінь, сприяє розумінню і аналізу
перебігу історичних подій і процесів, розкриттю причинно-наслідкових зв’язків,
узагальненню певного історичного змісту. Особливістю
наступного навчального року є те, що вчителі історії вперше отримали право обирати
підручники для 7 класу.
Учителям історії, які будуть викладати у 7 класах за
новою програмою, варто звернути увагу на публікації українських дидактів щодо
нового у підручникотворенні Пометун О.І, Баханова К.О., Малієнко Ю.В., Власова
В.С., які видрукувані на сторінках фахового видання «Історія і
суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання у 2015 році»
та опрацювати статті з рекомендаціями:
- Малієнко Ю. Становлення середньовічної Європи / Ю.
Малієнко // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика
навчання. – 2015. - № 3. – С. 31-39.
- Малієнко Ю. Сучасна наука про проблеми середньовічної
України (Зауваги провідних українських істориків) / Ю. Малієнко // Історія і суспільствознавство
в школах України: теорія та методика навчання. – 2015. - № 1-2. – С. 34-39.
Педагогам, які будуть викладати історію України в 11
класах, рекомендуємо глибоко опрацювати статтю вченого-історика: Кульчицький С.
Сучасна історія України: що треба знати одинадцятикласникам про події
останнього року в Україні. Актуальне інтерв’ю / С. Кульчицький // Історія і
суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2015. - №
1-2. – С. 2-12.
З метою кращого ознайомлення з історією краю,
рекомендуємо використовувати тематичні матеріали з історії Кіровоградщини, які
були спільно підготовлені науковцями Кіровоградського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка Козир І.А., Чорним О.В., Вівсяною
І.А., Філоретовою Л.М., Панченком К.І. з працівниками КЗ «КОІППО імені Василя
Сухомлинського» Кравченко Ю.В, Чертковою Н.С., Митрофаненком Ю.С., Гайдою Л.А.
і надруковані у 2015 році у всеукраїнській газеті для вчителів історії та
правознавства «Історія України» видавництва «Шкільний світ» № 2, 3, 4. Сучасні
орієнтири української освіти на європейські й міжнародні цінності, прискорені
темпи інтеграції України в європейський освітній простір висувають на порядок
денний перегляд і коректування навчальних програм загальноосвітніх навчальних
закладів для досягнення цілей і вирішення завдань, що відповідають національним
інтересам, сприяють опануванню школярами механізмів взаємодії й співробітництва
України з іншими державами світу, поглибленню їхніх знань щодо способів
соціальної мобільності й адаптації в швидкозмінюваному світі. Міжнародне право,
до сфери регулювання якого належать відносини держав у період збройних
конфліктів, у своєму теперішньому стані виникло недавно, утім воно має глибокі
історичні корені, адже звичаї і закони війни такі ж давні, як і сама війна, а
війна така ж давня, як життя на Землі.
Міжнародне гуманітарне право є складником базової освіти
української молоді. Освіта з питань міжнародного гуманітарного права забезпечує
знання та навички випускників шкіл, формує ті відносини, які створюють
необхідний зміст загальної міжнародної базової освіти. Шкільний курс
Міжнародного гуманітарного права співвідноситься з правами людини, які повинні
бути захищені за будь-яких обставин, навіть під час збройного конфлікту, і в
сучасних умовах України є досить актуальним.
Курс за вибором учнів «Досліджуємо гуманітарне право» –
це ефективне навчання учнівської молоді незалежно від історії конкретної
місцевості та досвіду ведення збройних конфліктів. В умовах суспільної
перебудови, високої соціальної й політичної напруги така підготовка має
опосередкований потенційний ефект як спроба обмеження та запобігання порушень
гуманітарного права і прав людини через надання школярам освіти, що сприяє
розумінню й усвідомленню ними гуманітарних питань і проблем, які виникають під
час збройного конфлікту.
При розгляді питань Міжнародного гуманітарного права на
заняттях із учнями рекомендується використовувати навчальну програму курсу за
вибором учнів «Досліджуючи гуманітарне право», підручник для загальноосвітніх
навчальних закладів «Досліджуючи гуманітарне право» (К: Основа-Принт, 2008) та
книгу «Навчальні модулі для молоді. Досліджуючи гуманітарне право» (МКЧХ,
2004).
У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна
ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових,
добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність,
пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей та учнівської
молоді.
Тому одним із найважливіших завдань педагогів є
продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей,
розуміння приналежності до Українського народу. Особливу увагу слід приділити
дітям та сім’ям, які переїхали із території військових дій, сприяти їх
адаптації у нових умовах та нових колективах, залучати їх до активної
діяльності та участі у позаурочних заходах, надавати можливість реалізовувати
свій інтелектуальний, творчий, фізичний потенціал на благо України.
Патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь
навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське,
моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове виховання, базуватися на
національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні
конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє,
добробут та долю країни.
Патріотичне виховання на уроках історії та
суспільствознавчих дисциплін має сприяти формуванню у дітей національних та
загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину
України.
Відповідно, всі заходи мають бути наповнені
громадянсько-патріотичним змістом, стверджувати ідею спільності інтересів та
взаємоповаги усіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості
до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту
держави в цілому.
Доцільно добирати і поєднувати різноманітні методи і
форми патріотичного виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати
їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади
мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх
воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії.
Громадянський компонент виховання найвиразніше втілено у
змісті навчальних предметів освітньої галузі «Суспільствознавство», який
спрямований на формування переконливого почуття патріотизму й громадянської
свідомості дітей та учнівської молоді, знань про права і свободи громадян, сутність
громадянського суспільства.
Вихованню сучасного громадянина-патріота Української
держави, підготовці молоді до виконання ролі активних громадян, формуванню
громадянських навичок і цінностей, необхідних для ефективної участі у житті громади,
сприяють курси за вибором суспільно-гуманітарного напряму: «Вчимося бути
громадянами» (для учнів 7(8) класу), «Ми – громадяни України» (для учнів 9 (10)
класу), «Світова слава українців» (для учнів 9 класу», «Живи за правилами» для
учнів 7(8) класу), «Громадянська освіта: основи демократії» (для учнів 11
класу).
Пропонуємо надавати перевагу активним формам роботи, що
передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми та учнівською
молоддю соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості,
критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи,
відповідальності за свої дії та вчинки: громадській, волонтерській діяльності,
соціальним практикам, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності,
дискусійним клубам, діяльності учнівських прес-центрів, флеш-мобам, акціям.
Важливо, щоб учні, незалежно від їх національності та
регіону проживання, ідентифікували себе з Україною, прагнули жити в Україні;
розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння
державною мовою; сприймали регіональну історію як частину загальної історії
України, відчували власну причетність до майбутньої долі рідного краю як
невід’ємної складової єдиної країни.
Важливу роль у патріотичному вихованні дітей та
учнівської молоді відіграє педагог, його особистий приклад, його погляди та
практичні дії, що мають бути взірцем для наслідування. Якість виховного процесу
напряму залежить від рівня підготовленості педагогів до кожного заходу;
використання різноманітних методів і форм; знання і вмілого врахування вікових
й психологічних особливостей дітей; відвертості, емоційності, оптимізму та
активної патріотичної позиції вчителя. Патріотичне виховання громадянина має
здійснюватися кожним педагогом на кожному уроці та в позаурочний час.
Звертаємо увагу, що з метою відновлення, збереження і
популяризації у суспільстві здобутків Українського народу у боротьбі за свободу
та незалежність, виховання у зростаючого покоління патріотизму, формування
національної ідентичності, вшанування подвигу та героїзму захисників
української державності, Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806
встановлено День захисника України, що відзначатиметься щорічно 14 жовтня.
Рекомендуємо при відзначенні національних свят та
пам’ятних дат, зокрема Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня
Збройних Сил України, Дня Соборності України тощо, керуватися методичними
матеріалами Українського інституту національної пам’яті, вшановувати сучасних
героїв-захисників України та пам'ять загиблих за свободу, єдність та
незалежність Українського народу.
Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання
Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html Український
науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи
psyua.com.ua
Український інститут національної пам’яті
memory.gov.ua/publication Український інститут соціальних досліджень імені
Олександра Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication
Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка
uisr.org.ua Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського
nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html Рада Європи (посібник «Демократичне
управління школою)
http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp Український
державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua
Пластовий портал plast.org.ua Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/
Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну»
http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61
Історична правда istpravda.com.ua Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua Центр
досліджень визвольного руху cdvr.org.ua Документальний серіал «Наша Скриня»
www.fayloobmennik.net/3781087
Примітка: Лист Міністерства освіти і науки України «Про
викладання історії і суспільствознавчих дисциплін у 2015-2016 н.р.» буде
надрукований у фаховому журналі «Історія в школах України» № 6 та розміщений на
сайті МОНУ.
Література
1. Пономаренко А. Професійна майстерня вчителя:
педагогічні діалоги / А. Пономаренко // Історія і суспільствознавство в школах
України: теорія і методика навчання. – 2014. - № 5. – С. 46-47.
2. Державний стандарт базової і повної загальної
середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http//zakon2.rada.gov.ua/laws/show.
3. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в
школі. – Генеза, 2005. – С. 180-181.
4. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних
закладів: Історія України; Всесвітня історія; Основи правознавства. 5-9 класи.
– К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
5. Власов В. Методика формування хронологічних та картографічних умінь на уроках історії України // Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання». – 2013. - № 1. – С. 36-37.
Немає коментарів:
Дописати коментар